Я пригадав ту теплу ніч...

Я пригадав ту теплу ніч

І той серпневий зорепад –

Летіли зорі зусібіч

Й зникали раптом поміж хат.

Через дорогу темний ліс,

І явори побіля тину,

І стежка через луг навскіс,

Й жаби стрекочуть без упину.

Додому, ніч бо, треба йти.

Та у садочку біля сливи

Мене цілуєш палко ти,

І ми удвох такі щасливі.

Іще секунда, півхвилини…

І поцілунки ще останні

Із дивним присмаком малини,

Що щезне згуб лиш на світанні.