Ні, не бушує кров!

Ні,  не  бушує  кров,  не  скаче  серце,
Зірки  не  будять    і  не  кличуть  в даль,
Я  не  тремчу,  у  вигоді  кубельце,
Твоя    рука  жене  з  хати  печаль. 

Горить  камин,  на  дворі  сніг  біліє,
Ми  обнялись  і  гріємось  теплом,
Годинник  цокає,  рахує    мрії,
Одні  збулися,  інші  під  крилом. 

Кохаємось?  Пощо  таке  питання!
Пройшли роки, ми злилися в   одне,
Відстукав  вже  годинник  щебетання,
Кохання  завжди  у  серцях  живе!

Ласкавий  погляд  і  тепло  долоні,
Що  ніжно  гладить  срібло  у  косі,
Хай  сипле  сніг,    я  у  твоїм  полоні-
В  благословенній  Господом    красі!