Шепіт долі
Він каже: "люблю", а я посміхаюсь. Він каже:"скучаю", та я не міняюсь Він дивиться в очі, а я їх ховаю. Він дивиться в очі, і я вже не знаю. Не знаю, чи чую Не знаю, чи бачу. Та крил ще не маю Я ще не літаю. А кажуть літаєш- то значить кохаєш. А я не літаю- Що ж я не кохаю? Не літаю, не кохаю і слози не ллю. Я долю голубку чекаю свою. Вона мені в раз шепнула сама, що прийде мій час- покохаю і я!
Додав: visochansckaya (22.03.2014)
| Автор: © Іванна Височанська
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1309 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА