Кохання моє- радість й горе,
Складно розібратися в собі,
До глибини достатись, як у тому морі,
Побачити що там на дні. Чи як пісок, який розмито
За течією перший раз,
Чи та жемчужена закрита,
Яку відкрити тільки треба нам. Без провидіння важко все вгадати,
Ризикнути знову ,тут чи ні
Самі повинні вирішати,
Що ми побачимо на тому дні. Стоїть мій вибір, хмурою стіною
Безумовно, я тебе кохаю.
Сумніви закривають сонце хмарою,
Як розігнати їх не знаю.
Чи то всі хмари відігнати,
Розбити стіну перешкод,
Чи вдастся сонечка дістати,
Вільного шляху, без всіх негод? Чи варто повертатися назад,
Чи крок новий, вперед мені ступити.
Який цей крок буде без тебе?
Невже потрібно відпустити…??
| 
у Вас 
0
