Якже ми давно не помічали Обрію малинову струну! І про щось не мрієм, як бувало, Дивлячись у синю далину. Не хапаєм весело за шлейки, Зібрані миттєво рюкзаки. Позабули щебет соловейка Й вогнище на березі ріки. Боїмося обпекти долоні Об картоплю спечену в золі. Ліньки нам нагнутися в поклоні, Щоб води сьорбнути в джерелі. Споглядати, як на небосхилі Місяць понад річкою зійшов. Як же ми давно не говорили Із тобою, люба, про любов!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
