Якже ми давно не помічали Обрію малинову струну! І про щось не мрієм, як бувало, Дивлячись у синю далину. Не хапаєм весело за шлейки, Зібрані миттєво рюкзаки. Позабули щебет соловейка Й вогнище на березі ріки. Боїмося обпекти долоні Об картоплю спечену в золі. Ліньки нам нагнутися в поклоні, Щоб води сьорбнути в джерелі. Споглядати, як на небосхилі Місяць понад річкою зійшов. Як же ми давно не говорили Із тобою, люба, про любов!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
0
