Якже ми давно не помічали Обрію малинову струну! І про щось не мрієм, як бувало, Дивлячись у синю далину. Не хапаєм весело за шлейки, Зібрані миттєво рюкзаки. Позабули щебет соловейка Й вогнище на березі ріки. Боїмося обпекти долоні Об картоплю спечену в золі. Ліньки нам нагнутися в поклоні, Щоб води сьорбнути в джерелі. Споглядати, як на небосхилі Місяць понад річкою зійшов. Як же ми давно не говорили Із тобою, люба, про любов!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
