Пн, 16.06.2025, 04:14
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Ваша стать:
Всего ответов: 493

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про кохання
 

Повернути світ загублених ілюзій

Повернути світ загублених ілюзій,
Повернути світ забутого дощу,
Загубились, мов травинка в дикім лузі,
А хотілось, як голодним до борщу.

Як дійти - у блок-постах шляхи до тебе,
А душа лиш біля тебе не сама,
І думки, як вільні птахи серед неба,
Тільки неба там нема - тюрма, тюрма.

Слово скрутимо у смолені канати,
Заплетемо почуття у ланцюги,
Утопилися в очах стежки до хати,
Тільки з ними утопилися й боги.

Перервались перепони, ніби нитка,
Перервалися бар'єри, як струна,
Так хотілось, та згубилась в полі свитка,
Крок лишився, та не встигли до темна.

Роки здибились, щоб глянути у вчора,
Щоб рука знов дторкнулася руки,
Так хотіли - та тісна була обора,
Мались знову - світ обрізали роки.

Так душа хотіла грітись із душею,
Так уста хотіли знову до очей,
Тихо жевріла любов, а десь за нею,
Дві краплини знов губились між людей.

Лиш у згадках віднаходились, як друзі,
І летіли крізь зневажене прощу,
Щоб вернути світ загублених ілюзій
Серед світу вже забутого дощу.

Додав: miknech (24.04.2014) | Автор: © Михайло Нечитайло
 
Розміщено на сторінці: Вірші про кохання

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1415 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz