Тій, що здатна на Дива
Мені не судило'ся...
забути щастя.
Поміж волосся... тво'го і волошок
все лине ніжний оклик,
все сяє посміх... твій.
Чи з під цих вій - погляд,
що я - на півшляху в обрі'й...
Мене все вилікуєш зовсім?
О, приречений, я - любові?
Немає іншої за тебе змоги.
Чия це - змова?
Коли...
...мені не судило'ся
забути щастя.
Немає вибору іншо'го
замість тебе у серці мо'му.
Адже' за мріями волосся
у волошках тво'го.
мене розпалює... забарвить серця оклик.
Метеликами замерехтять...
у посмішці умить...
мереживо - твоє намисто вій і... погляд.
Що канувши я... на півшляху в о'брій
пекельної пустелі порожнечь і поспіль...
Попіл?
Ні!
Лишень ти вилікуєш мене і зовсім.
Так, чи, невже, я є приреченим тобі,
о, моя любове?
Немає відповісти сил... бажання...
іншої змоги.
Це наша змова!
З тобою мова...
Разо'м... На самоті.
Мені не судило'ся...
Забути щастя.
Воно... в Тобі.
Додав: Achkatryas (12.05.2014)
| Автор: © Руслан Лях
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання , Лях Руслан
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2307 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): доля , Кохана , ЛЮБОВ , кохання , щастя
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 9
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Maksymovych : Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
"А риба сама скинула кості"
Ludmilka : Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!
Nemo : Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА