Як часто, Музико моя, мені
Мелодії чудні полонять слух.
Знаходиш їх ти в цій деревині…
Звучання струн - це милих пальців рух.
Я заздрю клавішам! Бо тут і там
Вони цілують ніжно пальці рук.
Цей дар, призначений моїм устам,
Крадуть, народжуючи чистий звук.
Бажають помінятися уста
І роллю, і положенням своїм
Із клавішами. Ті ж бо не спроста
Блаженствують під дотиком твоїм!
Якщо ти друзкам цим даруєш рай, -
Дай пальці їм, уста ж мені віддай!
22.06.2014р. Пилип Тихий
Оригінальний текст сонета №128
How oft, when thou, my music, music play'st,
Upon that blessed wood whose motion sounds
With thy sweet fingers, when thou gently sway'st
The wiry concord that mine ear confounds,
Do I envy those jacks that nimble leap
To kiss the tender inward of thy hand,
Whilst my poor lips, which should that harvest reap,
At the wood's boldness by thee blushing stand!
To be so tickled, they would change their state
And situation with those dancing chips,
O'er whom thy fingers walk with gentle gait,
Making dead wood more blest than living lips.
Since saucy jacks so happy are in this,
Give them thy fingers, me thy lips to kiss.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")