Ручка:
Я переповнена емоціями через край.
Господар мій, мене, ні трошки не шанує.
Перекладаюсь я з кутка у кут. А то, вважай,
Він тільки те і робить, що весь день віршує.
Не сила вже чорнилам в м́ені бути,
Сьогодні, не торкався зовсім він мене.
Боюсь, що зможе він стосунки призабути,
А я чекаю, що прийде він, в руках зіжме...
Аркуш:
А я пустий, але не зовсім. Трохи,
То тут, то там записані його думки.
Але, порівняно з колись, то зовсім крохи,-
Що коється із ним не знаю, невтямки...
Ручка:
А пам'ятаєш, як з тобою ми кохались?
Він палко нас, ночами, у танку єднав...
Як ми в його емоціях, у темряві, купались,
Ніхто із нас, у ночі темні ті, не спав...
Як він, щоб не сполохати рядочки віршів,
Стискав мене й до тебе, аркуше мій, прикладав,
А я, повільно, проте швидше всих на світі,
Вкладала в білі поля твої усе, що він писав.
Аркуш:
Я пам'ятаю твоє збудження в ті ночі,
Коли в тандемі ми творили диво.
Коли ми говорили та писали, що він хоче,
Була наша робота, воістину, важлива.
Ручка:
Я буду вірити, коханий, і чекати,
Коли я знову пригорусь й чорнилом виллюсь.
І думку буду, цю, свою, плекати,
Бо я без віршів і без тебе згину, розіб'юсь.
Аркуш:
А я чекатиму, як вірний твій солдат,
Лежатиму один, самотній, на столі.
Коли ж ти прийдеш, мила, мій смарагд,
Коли ж кохатимеш думки й емоції в мені...
Пробачте, що у розділі "Проза" - це помилково)часто дитинча заважає сидіти за ноут-буком))дякую, буду ще працювати. вірш, взагалі написаний уночі, під світло ліхтарика мобільного телефону, за 10 хвилин))))
А може спава не в ручці, і аркуші. Вони ж вторинні. Менф здаються більш значущими, думка, ритм, цезури, іт.і. І взагалі вірші частіше всього виникають, мов блискавки у мозку, після виховуються і виношуються у голві, так до речі ролбив видатний поет Євген Плужник, а вже значно пізеніше, коли все відтвориться і вішліфується, до того , що і шпарини зайвою між словами не залишається, тоді тільки братися за ручку і аркуш паперу. Отака моя думка з цього приводу.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Дякую, пані Катерино, за вірш. Погоджуюсь з кожним написаним словом. Не братИ і ніколи ними не були. І не сестри, на жаль. У мене в Краснодарс
Asedo1949: Дуже дякую за розуміння, п. Таміло, та і з Вашими словами не можна не погодитися, але так влаштований наш світ і лиш одному Богу відомо як правильно, і що кожен народ має
та
у Вас 
0
