На квітах зів"ялих краплини блищать.
То осені сльози останні.
Холодні дощі нескінченно мрячать,
Оплакують наше кохання.
Воно промайнуло і щезло, як дим.
Кохання вже не повернути.
А серце болить і сумує за тим,
Що треба назавжди забути.
Обійми твої лихорадили кров.
Слова западали у душу.
Жаль, з рейок наш потяг кохання зійшов.
Без тебе лишатися мушу.
А серце страждає. А серце щемить.
Пронизує біль мої груди.
Чому це кохання тривало лиш мить?
Як жити без тебе я буду?
Ця осінь похмура, плаксива, сумна,
Мої розтривожила рани.
Свій трунок печалі я вип"ю одна.
Минуле поглинуть тумани.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
ivanpetryshyn:Про що суперечка? Я не хочу цитувати вами сказаного. Перечитайте його самі. Що таке домінуюча їжа? Це та їжа, яку ви переважно споживаєте <
у Вас 
0
