Оцініть, будь ласка, творчість...
Насипай мені В руки трохи золи І додай туди Крапельку крові. Я розвію цю суміш Над містом згори Я розстану у небі, Мов протяг. Насипай на коліна Ще трохи піску А я покажу Тобі море. Я не встану, бо немає куди Зараз сонце встає А я засинаю З ромашками в полі. *** Колись онімію, забуду слова І буду над тим тихо плакати. Чому так болить моя голова? Чого птахи не знають як падати? Колись я осліпну, забуду твій колір очей; Не зможу, напевне, з цим жити. У світі нема більш дорожчих речей Тож чому мені сльози не лити? *** Тепла ніч. Міцний сон. Теплий чай. Тихий стон. Звук гучніший, За хвилину - година. Теплий чай На столі охолов. Коливання повітря. Швидкість тіл. Ніч безмежна. Лише б ти не зомлів. Айзберг зник. Зник і рухів політ. Уже сонце встає... Солодких нам снів.
Додав: strelok26 (13.10.2014)
| Автор: © Діана Колногузова
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1139 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
leskiv : Приєднуюся до ваших побажань усім українцям.
leskiv : Рада, що ви маєте таку чудову Музу.