Не послухав знов
Не послухав знов
Знаючих людей,
Полюбив любов
Із своїх ночей.
Не проник я в суть
Грамотних порад,
І в душі цвітуть
Бур’яни, не сад.
Не зодяг плаща,
Як ішли дощі,
Тож надій свіча
Згасла у душі.
Зодягнув кожух
У спекотний час,
І в задусі дух
Щастя згинув враз.
Ох, гірка любов
Із своїх ночей,
Доки не знайшов
Справжню між людей.
Додав: miknech (20.01.2015)
| Автор: © Михайло Нечитайло
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1257 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА