Не послухав знов
Не послухав знов
Знаючих людей,
Полюбив любов
Із своїх ночей.
Не проник я в суть
Грамотних порад,
І в душі цвітуть
Бур’яни, не сад.
Не зодяг плаща,
Як ішли дощі,
Тож надій свіча
Згасла у душі.
Зодягнув кожух
У спекотний час,
І в задусі дух
Щастя згинув враз.
Ох, гірка любов
Із своїх ночей,
Доки не знайшов
Справжню між людей.
Додав: miknech (20.01.2015)
| Автор: © Михайло Нечитайло
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1290 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Дякую! Це ж приємно вміти любити кожну рису окремо. Мати бажання її роздивитись, зрозуміти.
leskiv : Було цікаво читати, хоча я надаю перевагу не розуму людини, а якостям її характеру. Розум також не завадить, але спершу - доброта.
kraynyuk46 : Дякую Вам, п. Таміло, за теплий відгук. Як не дивно, але
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА