Заздрість вбиває!

Попусти прошу шнур, не ступай в мої кроки,

Не вдихай те повітря, що мусила б я ,

Не підслухуй розмов , ти порушуєш спокій,

І встає буревій ,де любов розцвіла!

Коли любиш мене, мусиш мати довір`я,

І леліяти кожну хвилину життя,

Бо щаслива душа , там чисте довкілля,

Де нема настанови, нема пастуха!

Скільки років пройшло в нашім щасті пророчім,

То який ворожбій тобі гріх нашептав?

Відступи хоч на крок, подивись в мої очі ,

І знайдеш там мене, яку й перш покохав!