Попусти прошу шнур, не ступай в мої кроки,
Не вдихай те повітря, що мусила б я ,
Не підслухуй розмов , ти порушуєш спокій,
І встає буревій ,де любов розцвіла!
Коли любиш мене, мусиш мати довір`я,
І леліяти кожну хвилину життя,
Бо щаслива душа , там чисте довкілля,
Де нема настанови, нема пастуха!
Скільки років пройшло в нашім щасті пророчім,
То який ворожбій тобі гріх нашептав?
Відступи хоч на крок, подивись в мої очі ,
І знайдеш там мене, яку й перш покохав!
|