Я вернуся у своє кохання
Я вернуся у своє кохання,
До тієї, що колись любив,
І сходжу, сходжу на ті стрічання,
На які ще в юності ходив.
Ой, кохання, ой, стрічання,
А роки, як та любов,
Повернувся, оглянувся,
Та вже більше й не знайшов.
І загляну в очі, де хмаринка
На зіниці випала дощем,
Поцілую в щоки, де сльозинка
Пробігала, зроджуючи щем.
Ой ви очі, ой, охочі
До сльози, як згадки днів,
Що минули, промайнули,
Та спіймати не зумів.
І візьму за руки, теплі руки,
Не схололи, не схололи, ні,
Через роки і гріхи розлуки
Все нудьгують, ніжні, по мені.
Ой ви, руки, ви розпуки
Біль знімаєте навік,
Серцю воля, щастя й доля,
Чом же я від вас утік.
Я вернуся у своє кохання
І вербу знайому віднайду,
Пригадаю нині всі стрічання,
В згадках покупаюсь… та й піду.
Ой ви, згадки, як ті кладки,
В очереті до води,
По них бродиш, по них ходиш,
Тільки йти нема куди.
Додав: miknech (03.02.2015)
| Автор: © Михайло Нечитайло
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1260 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : Так, маєте рацію, що справжня людяність у малих речах, які вимагають великої внутрішньої роботи. А ще людяність - це свідомий вибір простоти, доброти
Nemo : бо справжнє почуття - лише у єдності і взаємності... дякую Вам...
klavysjka : А мова насправді є словесною зброєю, яку боїться ворог.
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Не кожному таке до вподоби і не в кожного така думка та ставлення до України, до рідної землі, до солов'їної, на превеликий жаль, не дивлячись на страшне буремне сьогоденн
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА