До неба пішки мушу я дійти, Повз хмари, босим,Сонця досягти. Душею вище досі не сягав – Чого ж тоді я втомлено чекав? Між люду досі тісно не було. Просторо. Та зір вони не чули всеодно. І раптом Вітер голову обвив, Мене спитав, чи я колись таке робив. Та ні , звичайно,серце не хотіло. Творити щось подібне - це марудне діло. Мене гукали його сестри – Зорі. А я мовчав! Самотній серед моря! Я довго тоді з Вітром говорив Як пішки йшов від тебе сльози лив! Бо не чекав такої Бурі почуттів, Я був самотній,просто так хотів. Тоді чому мене так кликали у хмари? Чому погодився? Які це чари? Не варто думати мені про це. Потрібно бути для тих людей взірцем. Для них любов неварта і гроша, Людьми керує пристрасть їсти воші! Тому на Місяць Сонце сумно виє, Мене чекає, людей промінням мляво гріє. До неба пішки мушу я дійти, Повз хмари, босим,Сонця досягти. Щоб виконати одне просте бажання: Дістати зірку в знак мого кохання!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
у Вас 
0
