Коханий, хочеш - намалюю вітер,
А хочеш – нашу яблуню в саду…
Господь давно твої сльозинки витер,
А я іду дорогою з терну…
Ще й будяки колючі і кропива,
Холодять роси стопи босих ніг.
Надворі йде весняна тиха злива
І я несу чужий вселенський гріх…
А ти постукай стиха на світанку,
Зайди в короткі і холодні сни,
З тобою завше буду до останку
І наші вже дорослії сини…
Мій ангел, хочеш – намалюю зливу,
Яка змиває тугу із небес?
Сьогодні Паска, Бог посіяв ниву,
Щоб Воїн Честі в небесах воскрес!
Мені сподобалися Ваші ліричні слова, не дивлячись на форматування, тільки прислухайтесь до рими: садУ - тЕрну; кропивА - злИва. " І я несу чужий вселенський гріх…" - цікава думка, а я певна, та й вчені мужі і релігія твердять, що кожен відповідає тільки за свій гріх.
Це ми так думаємо, що самі обираємо, а насправді - все від Господа! Бо Він початок і кінець. Дякую за відгук.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
