Відгуляло літо, відгуляло літо,
Відцвіло туманом білим-білим-білим,
Відгуляло літо, відгуляло літо
Понад цвітом білим, понад білим світом.
І забрало літо, і забрало літо,
Як туман, кохання, як росу, стрічання,
І забрало літо, і забрало літо
Цвіт мого кохання із стрічань до світу.
Залишило літо, залишило літо,
Лиш тумани згадок та тумани смутку,
Залишило літо, залишило літо
Світ мені із смутку та із смутку цвіту.
Тож я в тому літі, тож я в тому цвіті
Не клястиму долю, поклонюся Богу,
Тож я в тому світі, тож я в тому цвіті
Поклонюся Богу за тумани й літо.
Бо лишень те літо, бо лишень те літо,
Де цвіте кохання між туманів білих,
Бо лишень те літо, бо лишень те літо
Робить світ цей білим своїм білим цвітом.
Це - не вірш, пане Михайле. Це - пісня, чаруюча, мелодійна.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
у Вас 
0
