Безмежно, нещадно, пекуче
Я марю тобою і сню,
Минулось усе неминуче, -
мов вижить в пекельнім бою!
Між нами фортечнії мури,
Спиняють мій голос сумний,
Та небо над ними похмуре,
Під ними уламки від мрій...
Твій погляд мені не забути,
Не зможу... молись не молись...
Бо память тобою закута!
Кохання моє... повернись..
|