Пн, 16.06.2025, 11:52
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Свій День народження ...
Всего ответов: 464

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про кохання
 

Збуджене минуле






Отруту тяжкого кохання
в той день ти в мене залила.
І нині палає бажання,
й з похмілля немов голова.

На небі з тобою ми бУли.
Ой, важко тепер на землі!
Я думав, що все ми забули,
а вийшло... А вийшло, що ні.

Лиш кілька годин ми з тобою
були в тім солодкім раю...
От очі свої я закрию
і... бачу чаклунку мою.

Були ми немов божевільні.
СпрагОю зпекало роти...
Ні! Більше тепер ми не вільні
забути оте - і піти.

Колись я жорстоко повівся -
я тіло твоє розбудив.
І он, як грішок той відлився -
бач, знову себе загубив.





27.07.01р.

Додав: ruhlyvy (07.08.2015) | Автор: © Борис Костинський
 
Розміщено на сторінці: Вірші про кохання

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1583 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
avatar
0
1 Asedo1949 • 09:24, 07.08.2015 [Лінк на твір]
Подібна історія відбулася і в моїй родині, і теж закінчилася нічим...роки, діти, обов'язки - все накладає свій відбиток...
avatar
0
2 ruhlyvy • 11:04, 07.08.2015 [Лінк на твір]
Так, пані Катерино, це доволі розповсюджений життєвий сюжет...
avatar
0
3 Panna • 16:56, 09.08.2015 [Лінк на твір]
Так.не втішна історія! За твір 55555 up
avatar
0
4 ruhlyvy • 12:06, 12.08.2015 [Лінк на твір]
:respect:  Щиро дякую, Ганно!
avatar
1
5 karas • 12:54, 23.08.2015 [Лінк на твір]
Любов світ будує
ненависть - руйнує .
А Бог знає -
що розєднати
а що обєднати !
( сам пережив ) up
avatar
0
6 ruhlyvy • 13:58, 23.08.2015 [Лінк на твір]
Це так, це так...
avatar
0
7 kraynyuk46 • 17:51, 08.10.2019 [Лінк на твір]
Я читала цей вірш. Мабуть щось перешкодило написати коментар.  Якби я не побачила твоє посилання, то так  і не написала  б нічого. ***Гарний вірш, хоч і сумний. Так воно буває у житті. Люди, які повинні бути разом, чомусь розходяться. Прикро... 
Дякую за вірш!  respect  hands  :55555:
 

avatar
0
8 ruhlyvy • 23:41, 08.10.2019 [Лінк на твір]
Дякую за відгук, Надя! Ця історія мала вельми неприємне продовження - вони зустрілися, коли він приїжджав з жінкою з Америки. Там були не тільки розмови та сльози... Коротше кажучи, він взнав, що її навмисно оббріхали, вона була йому вірна усі 2 роки армії. Він був в страшному шоці, бо любив її все життя, а женився і сам не знав для чого. Ну, повернувся з жінкою до Америки, почав по Скайпу балакати з нею(вона в Італії живе зараз). Робив це потай від жінки, але спіймався. Був скандал, але обійшлося. Жив Ярослав усі роки після того з біллю у душі, кілька років тому мав інсульт, але вижив. Можливо, інсульт не був викликаний переживаннями, але хто те може знати точно. Отака доля в хлопця! Не дай Боже нікому таке! Мені особисто таке не зрозуміле, бо я ніколи нікому не вірив, окрім самого себе. А Ярослав вважав своїх друзів за зразок, ото і отримав біду в своїй долі.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz