У кохання впаду, як у річку з крутого я берега,
Пропаду, пропаду, як утопленик в мулі на дні,
Одночасно злечу я, мов сокіл, з високого дерева,
Одночасно згорю, як підпалене жито на пні.
У кохання ввірвусь я, мов смерч у дрімаюче селище,
І накою біди, наламаю там дров і дахів,
Одночасно травою шовковою стану, що стелиться,
І метеликом пурхну беззахисним поміж птахів.
У кохання зайду, як засуджений в камеру смертників,
Помолюся до Бога, що втілився нині в пістоль,
Одночасно відчую над людством себе якимсь зверхником,
Одночасно в розвідку піду, позабувши пароль.
У коханні зітлію, як мокра солома підпалена,
Димом звіюсь гірким та ядучим, неначе той смог,
Одночасно чортякою стану, у пеклі обсмаленим,
Паралельно святим та безгрішним стаючи, мов Бог.
Бо в коханні нема аксіом, що беруться за істину,
І нема теорем вже допечених, ніби пиріг,
В ньому грішне й святе, чорне й біле навік перемішане,
Тобто сутність життя, до якої ніхто не добіг.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
у Вас 
0
