Життя утратило всі барви,
Похмурим стало майбуття.
Одну лиш мить слова звучали.
Ця ж мить змінила все життя. Один дзвінок, а скільки болю.
Скільки страждань, недоспаних ночей.
Лиш кілька слів і ти ламаєш долю.
Не розуміючи таких простих речей. Їх суть у тому, що я тебе кохаю.
Ти кожну мить ввижаєшся мені.
Як далі жити собі не представляю.
І знаєш, усе пробачити готова я тобі. Чи може бути так, що все це мені сниться?
Якщо це так, то поскоріш проснутись хочу я.
Й відкривши очі, побачити твоє ріднесеньке обличчя,
Яке в моєму серці ніколи не зазнає забуття.
| 
у Вас 
0
