Пт, 22.11.2024, 18:58
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи повинно бути державне замовлення на друк поетичної літератури?
Всего ответов: 350

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про кохання
 

Ми Українці

Бувають хвилини коли не хвилює,
Сірі будні, життя марнота,
Хтось за вікном пейзажі малює,
А в ногах чути мурликіт кота,
 
І на мить зникає із серця,
Немов би в темряву у прірву без дна,
Тоді мов вино,- вода із відерця,
І поглинає усе тишина.
 
І розкидані рожеві тумани,
У багряному заході дня,
Хоч подерті, але українські жупани,
І українська, батьківська земля,
 
І лід на серці розтане,
І у жилах кров задзюрчить,
Новий день неодмінно настане,
Ми,-українці ми будемо жить!

Додав: zzz_Romeo_zzz (18.03.2009) | Автор: © Кушнір Роман В'ячеславович
 
Розміщено на сторінці: Вірші про кохання

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2392 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
avatar
1 Mira • 18:34, 18.03.2009 [Лінк на твір]
Це правда.Ми будемо жить. Вічно. hands
avatar
2 drillinger • 18:56, 19.03.2009 [Лінк на твір]
Задюрчить... і поглине"тишина"!

Чим більше таких віршів читають російсько-мовні, тим більше сміються! І сміються не тільки з автора, а й усіх нас... Їм це як бальзам на душу! Любов до України потрібно доказувати якісними творами, чистими думками, словами від душі, а не графоманським підбором рим в темі "на городі бузина, а в Києві..."

Не беріть поганих прикладів пафосних віршованих сповідів любові до України, які час від часу тут з'являються - працюйте зі словом і думайте, ЯК його прочитають!

А рецензентам раджу не хвалити, а конструктивно критикувати, бо з гаслом "ти мені - я тобі" поступу ніякого не буде, і треба надіятись, що з часом прийдуть і кращі теми, продумані рими, бо якщо є бажання, та до цілі ще й далеко, але дорога відкрита!

Успіхів!

avatar
3 virchi • 20:06, 19.03.2009 [Лінк на твір]
"Любов до України потрібно доказувати якісними творами, чистими думками, словами від душі, а не графоманським підбором рим в темі "на городі бузина, а в Києві..." - нісенітниця! Навпаки, я дуже часто бачу риси графоманства у тих, хто саме підбирає ідеальні рими. Погодьтеся, що "плодити" твори пачками можна як і без жодної рими, так і з майтерно підібраними! І ідеально заримований вірш аж ніяк не означає палку любов до своєї Вітчизни.

"А рецензентам раджу не хвалити, а конструктивно критикувати" - якщо твір подобається, то він може містити і купу помилок, але він написаний від душі і мета його - зробити себе і нас кращими! Бажаєте до досконалої критики? Нищівну критику можете надіслати у приватному повідомленні користувачеві. А коли добре знаєте цю людину, то можна і на шпальтах віртуальних сторінок. А то я знаю кільки поетичних сайтів-критикайтів, вибачайте за тикий вираз, коли його користувачі починають не тільки радити, а просто нав'язувати свою думку. Ну а коли поет публікує новий вірш, без урахування їхніх порад, цю людину просто "розстрілюють зі словесних гармат". А людина можливо іноді тільки віршувати починає, а йому - тут "ні", туди "не лізь", цього "не можна". Отак ми вміємо підбадьорити? Не усім же бути Кобзарями! І не кажу я, що критикувати не потрібно. Ні, критика повинна бути! Тільки усе в міру!

Далі продовжувати не буду, бо такі теми вже обговорювались на сайті...

avatar
4 virchi • 20:07, 19.03.2009 [Лінк на твір]
А Ваш вірш, пане zzz_Romeo_zzz, мені чесно сподобався...
avatar
5 drillinger • 15:47, 20.03.2009 [Лінк на твір]
До тих пір поки будуть існувати такі думки, ніколи не буде самоповаги до себе як УКРАЇНЦІВ, бо захищати кількість написаних слів без звязку у змісті (про рими я не сказав ні слова, до речі!) означає принижувати самого себе. Мені дуже жаль...Де Ви побачили нищівну критику? І де Ви відчули душу?

З сьогоднішнього дня буду ставити всім найкращі оцінки... Але якість від цього не підвищиться, бо потрібно розуміти різницю між УКРАЇНЦЕМ, в якого в лексиконі постійно є слова "тиша, добре/гарно, даруйте ,вибачте", і хохла, який знає "тишину, харашо, ізвіняюсь" ...

Відповідь: Якщо Ви до кінця прочитали, то саме головне, що потрібно було взяти з мого коментаря - "критика повинна бути! Тільки усе в міру!". А що взяти за мірило? Ну то Вам вирішувати, а нам (іншим користувачам) заперечувати її чи підтримувати. От я і заперечив. Різко? Можливо. То сприймайте мій коментар як не камінь у Ваш город, а як порада іншим користувачам...
-----
А щодо мовного питання... Ви знаєте, я теж іноді кажу "ізвіняюсь і харашо", але це мені НІКОЛИ не заважало любити свою країну. Скільки ми бачимо тих, хто говорить літературною і чистою, а за пазухою тримає цеглину і дивиться вовком і на нашу державу і на наш народ. Якщо бажаєте продовження розмови, то є відповідні теми на ФОРУМІ. А якщо не має - заведіть...
avatar
6 Szlachtycz • 23:42, 20.03.2009 [Лінк на твір]
Пане drillinger. Поет повинен писати те, що він чує. А коли поет пише те, що хочуть почути ( під публичку, або з переляку), бо з того буде користь, такий поет є на нині. Коли б Великий Тарас оспівував царя і його царство не зазнав би ніякої біди. Ні він ні його родина. Він вибрав те друге., він оспівував як найкраще знав СВОЮ РІДНУ УКРАЇНУ. А в його добі були такі, які оспівували царя. Про НАШОГО КОБЗАРЯ знає і величає весь світ. Про ТИХ ДРУГИХ ніхто, або майже ніхто. В недавних часах також були такі, що убожнювали Леніна і Сталіна, хоч добре знали які це були люди, але це давало їм профіти ... Чи таким шляхом іти нам? Не думаю! Нам треба бути собою всюди там, де ми є. Задумаймо над тим. З Богом!
avatar
Я вибачаюсь, за свою безграмоність, і дякую за відверті коменьарі. Буде над чим подумати, але знаєте кращі теми це як для кого.
avatar
0
8 spydut • 08:08, 19.08.2021 [Лінк на твір]
ми українці - це треба серцем відчувати


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz