Пролог

Часом просто потрібно взяти паузу.
Кілька днів наодинці з думками.
Теплий чай, тихий ритм чуттєвого джазу.
В затишку згадати, що було між нами.

Ти сам не збагнеш, звідки в грудях тепло,
Від чого тремтять твої руки й вуста.
І можливо фінальний твій виступ - соло,
Вкотре доведе, що розв'язка проста.

Залишатись собою завжди і повсюду,
Нести тільки любов, та що в серці живе,
Так завжди було, так є і так буде,
Правди в тебе ніколи й ніхто не відбере.