Осіннє небо хмарами закрите, Холодний дощ змиває всі сліди. Пробач мені, що зміг без тебе жити. Пробач мені, не зміг я відпустити... Холодний дощ це - сльози без вини.
Кохання стало маревом ранковим, Весняний сон втікає на зорі. Пробач мені, жовтіє вже діброва... "Пробач мені", - кричу я знов і знову. Весняний сон це - муки у житті.
Дорогу в полі вже знайшов забуту, Німіють ноги... Боже, поможи! Пробач мені! І дай мені пожити! Пробач мені, мій Янголе підбитий! Німіють ноги... буду я повзти!
Кохання, встань! Ще рано помирати! Чарівні очі - свідчення життя! Пробач мені, зумій вже не віддати! Пробач мені... Зумієм ще літати... Чарівні очі, ви - моє буття. 27.10.2015
дякую Вам. Хоча вже трошки запізно, але всерівно дякую...:-)
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
