Пн, 16.06.2025, 19:58
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Де Ви проживаєте?
Всего ответов: 974

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про кохання
 

Знайомство зимою.

 
                              Ми  познайомилися  в перший  раз
                              Кружляв  сніжочок  під  луною
                              Ти  посміхалася  тоді  якраз
                              Стежина  нас  вела  з  тобою.
 
                                                   ПРИСПІВ.
 
                               А  сніг  все  падав  і  кружляв
                               Голубка  десь  загомоніла
                               Всю  землю  снігом  застеляв
                               Зима  сама  так  захотіла.
                               Вона  прийшла, вона  прийшла
                               Щось  говорила  із  луною
                               З  собою  щастя  принесла
                               Ми  познайомились  з  тобою.
 
 
                               В  той  вечір  ти  прийшла  одна
                               В  ту  нічку  місяць  розгорявся
                               На  дворі  видалась  зима
                               Коли  додому  повертався.

Додав: 0997030561 (23.11.2015) | Автор: © Володимир Олійник
 
Розміщено на сторінці: Вірші про кохання

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1444 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
0
1 Asedo1949 • 11:30, 24.11.2015 [Лінк на твір]
Звідки у Вас береться русизм? Я виростала на франківщині і ніколи не чула, щоб місяць називався луною. Слово луна сприймалося, як відлуння голосу. Напевне Ви добре закохалися, бо на початку "Кружляв сніжочок під луною" явно була зима, зате в кінці Вам просто " видалась зима"(здалася, примарилася).
avatar
0
4 0997030561 • 17:20, 24.11.2015 [Лінк на твір]
п.Катерино,творча людина не повинна таке слово,як русизм ні говорити,ні писати.Ми вже один раз договорилися і що тепер...   А на російській мові писати,як ви думаєте,можна  чи ні.Дякую.
avatar
0
2 maja • 15:54, 24.11.2015 [Лінк на твір]
"Ми познайомилися в перший раз"
Питання: Ви потім ще раз знайомилися? Чи й не раз?
avatar
0
3 0997030561 • 17:04, 24.11.2015 [Лінк на твір]
--Ну как же тебя не любить--.Саме так буде називатися моя наступна книжка на російській мові.Це буде і відповідь Вам.Спасибі.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz