Навіщо ти прийшла до мене в сни,
Моя загублена любове.
Навіщо теплим подихом весни
Тривожиш сутінки зимові.
Даремно ти запалюєш вогні
На дальній пристані кохання,-
Спалив свої вітрила на щоглі
Мій бриг у гавані останній.
Я вже на березі чужому
Світ почуттів зміняв на суєту.
Тепер лиш Господу відомо,
Як довго тут без тебе проживу.
Навіщо ти мій сон тривожиш,
Промінням в душу світишся дарма.
Мій світ давно уже порожній:
А ні бажань, ні почуттів нема.
На ранок серце болем защемить,
Немов від рани ще живої.
Шукаю образ твій на вітражі
Моєї пам’яті скупої.
09.12.2015р.
Дякую Вам, пані Катерино, за коментар та зауваження. Спробую розібратися. Вірш написаний п'ятистопним та чотиристопним ямбом з чередуванням чоловічої та жіночої рим: АВАВ(перші два катрена) та ВАВА(наступні три).Що ж до розміру та ритму то вони,на мою думку збережені.У перших двох рядках розмір диктує побічно-наголошений склад " світ пОчуттІв" де склод " пО-" є побічним до наголошеного "-Ів". В поетиці також допускається суміщення односкладових слів під одним наголосом з послідуючим, якщо це диктується розміром, це я й застосував у подальшому: "я вжЕ" , "як дОвго","мій свІт", "а нІ". Може я занадто згустив ці сполучення і вони створюють уяву порушення розміру.Хочу ще звернути Вашу увагу на те, що не завжди фонетичне звучання прочитаного ( сила звуку) відповідають текстовому його бачення (буквам). Як зміг, так і пояснив до Ваших зауважень, хіба що можу додати, що я не професійний літератор, і огріхів звичайно є багато. Заходьте ще, буду завжди радий Вас бачити. Творчих Вам успіхів та натхнення.
Стиль нашого вірша визначають перші два рядки. Якщо їх правильно використовувати і слідкувати за наголосами, то вірш буде мати гарний ритм. Змінювати ритм, як і в музиці в середині такту - недоцільно. Вірш повинен бути написаний одним стилем, інший Ви напишете іншим стилем, але він теж повинен бути від першого до останнього катрена однаковим.
Дякую Вам , пані Таміла, за візит та коментар.Своє пояснення виклав у відповіді на попередній коментар, Заходьте ще, буду завжди радий.Творчих Вам успіхів та натхнення.
Дякую Вам, пане Михайле, за візит та коментар.Свої пояснення я виклав у відповіді на коментар пані Катерини. Мабуть дійсно,мій експеримент виявився не зовсім вдалим, якщо у колег викликав такі зауваження.Над правленням подумаю. Заходьте ще, буду радий Вас бачити і читати.Творчих Вам успіхів та натхнення.
Я може в римі мало знаюсь, та в почуттях той досвід є, Повчать я Вас не намагаюсь, тут рима в почуттях снує. Так сумно, що усе проходить, та пам'ять хоче далі жить, Ось так в житті воно виходить, життя, кохання, то є мить! Чудовий вірш! Мені дуже сподобався. Сумно насправді, але таке життя. Та кохання існує в різних епостасіях і ми маємо нести його все своє життя, бо то є світле почуття дароване Всевишнім. ДЯКУЮ,
Дякую Вам, пані Світлано, за теплий відгук та чудовий експромт. Заходьте ще, буду завжди радий.Творчих Вам успіхів та натхнення.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
