**
"Твердокам'яні мачо"
Ми справжні лицарі, самці кохання
Усміхнені, турботливі, стрімкі
На вилицях цвітуть палкі жадання
Що віримо самі в них залюбки
Та справжнє в нас приховано глибоко
Журчить вода грайливих співаків
А в надрах темрява, там одиноко
Там промінь сонячний до тла згорів
Йдемо зневажливо на зустріч долі
В руках клинок, чи квітка, як в митця
Дуби кремезні, в'язи в ореолі...
Але у всіх із кременю серця
Ми ідоли, фетиш для поклоніння
Нема ні сліз, ні вереску, ні скарг
Відсутні в нас докори і сумління -
Безглуздо гаяти даремно час
Ми твердокам'яні стовпи століття
Прихильники розкутих почуттів
Ми виросли з глибин одноманіття
І не шануємо дівочих слів
Коли йдемо долиною бажання
Кохати скривджених, слабких жінок
Ховайтесь, хто не любить полювання
І береже нехай, замріяний ваш бог. 281215
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Вітаю Вас з Новим 2026 роком!