Відверніться від мене востаннє,
я і так не живу поміж вас,
бо мої заповітні бажання,
для всіх вас, не що інше, як фарс!
Не давайте незграбні поради,
вам нащо вчити жити мене?
Я у фразах не бачу розради,
моє серце як завше сумне!
І душа моя рветься в неволю
до єдиної тільки душі!
Я топтати себе не дозволю,
ви для мене навічно чужі!
Відверніться від мене востаннє,
не давайте намарно надій!
Я залишу лиш вам на прощання
поле власних скривавлених мрій
|