Я квітень увінчав присутністю твоєю,
Я з космосу дістав твоїх утіх вуста.
Садам твоїм весна наснитися повинна –
Усю вагу нестям воздам тобі сповна.
Спотворена пітьма не проковтне ніколи
Прозорих почуттів, тривог і протиріч,
Достигла в полинах, потоптана двобоєм,
Фатальності фата горить на вістрі свіч.
Нестримну ненасить перебороти в силах,
До сказу довести наближення чудес.
Я квітень увінчав бажанням незбагненним:
Торкнутися крилом глибин твоїх небес.
| 
та
у Вас 
0
