Я квітень увінчав присутністю твоєю, Я з космосу дістав твоїх утіх вуста. Садам твоїм весна наснитися повинна – Усю вагу нестям воздам тобі сповна.
Спотворена пітьма не проковтне ніколи Прозорих почуттів, тривог і протиріч, Достигла в полинах, потоптана двобоєм, Фатальності фата горить на вістрі свіч.
Нестримну ненасить перебороти в силах, До сказу довести наближення чудес. Я квітень увінчав бажанням незбагненним: Торкнутися крилом глибин твоїх небес.
|