** "Самотність"
Чи є десь люди, чи в в'язниці,
Черниці келія глуха?
Летять до дому з півдня птиці
Ти ж все у розпачі гріха
Думки, бажання – замолити,
Дівочі коси заплести?
Тобі не вольне полетіти
У клітці ситій сплять роки
Дарма у вікна визирати
Свинцеве небо, дощ як пил
Повзе за обрій сонце м'яте
Примарний човен без вітрил
Чекаєш ти кохання, друзів,
Людського щирого тепла?
А ніч, мов кріт, по чорній смузі
І день не змінить курс човна
Чому ж так стало? Наодинці
Сумують ніжні почуття
А сподівання у торбинці
Несе твій янгол в небуття
Безжальний холод, мрії – пекло
Благаєш долю: друг – прийди
І б'ється, б'ється, б'ється серце
В пустелі каменю й туги. 240216
часом самотні ми не тільки в пустелі, але мй серед людей, що поруч. розумію.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
