Вулицями міста
Старе місто, ратуша й надворі Ліхтарне світло ледве майорить. Блукають люди,- закохані й хворі, А також ті в котрих душа болить. Звилисті шляхи, кам’яна бруківка, Легенький і прохолодний вітерець. Таємниці береже туманна плівка, Просто рай для закоханих сердець. І північ скоро і лічені хвилини Усім залишились і новий день, Розпочне рахувати свої години, Та ніхто не залишить своїх пісень. Бо ми такі ж самі як вчора І серце, темрява туман. Ти світло моїх дум, о серце, о Аврора, Зігріла душу коли залишився я сам. І знову місто й перехрестями вузькими Блукають мрійники, коханці, крадії І таємниці ночі залишуться між ними, Залишуться у кожного свої. І далі впродовж самотньої алеї, Де дерев розлогисте гілля, Ні пишноти лиш химерність є у неї, Неспить якась засмученна сім’я. Старі і вогкі раманськії квартали, Польский ринок і турецький міст. Неприступні скелі міста,- води обіймали Та на ній фортецю та не в цьому зміст. І серцем міста,- ратуша й собори, Де панує мертва тиші глибина Збираються усі паломники Аврори Там чекатиме й тебе вона…
Додав: zzz_Romeo_zzz (14.04.2009)
| Автор: © zzz_Romeo_zzz
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Maksymovych : Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
"А риба сама скинула кості"
Ludmilka : Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!
Nemo : Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА