Чт, 21.11.2024, 13:33
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи повинно бути державне замовлення на друк поетичної літератури?
Всего ответов: 350

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про кохання
 

кольорові слова

**
"Кольорові слова"

Я мовчазний коли ти поруч

Ось-ось і дихання завмре

Немає сил дивитись вгору

Де сяє сонце золоте

Німий, німотний.. – зжалься Боже

І кольорові подаруй слова

Думки палають, в грудях схоже

А в голос: ні – завіса снігова

Одне пташине гоготіння

Немов налили в рот води

Чи недолуге оніміння

У відчай сходи проросли

Це потім, йдеш один і мрієш

І феєричні лащаться слова

Своїй дотепності радієш

А поруч ти – знов тиша воскова

От тільки очі, мов собачі

Блищать від зливи почуттів

Душа ж зневірена і плаче

І скиглить, виє із снігів...

Спливають дні гірки, натужні

На самоті й стежина поросте

Блукають тіні осоружні

Та шерех крил... чи дощ іде?…

Як розірвати зле це коло?

Розкрити справжні почуття?

Весна іде, у лісі голо

Та згодом вирветься життя

Якби ж я мав слова барвисті

Веселкою з'єднав два береги

Щоб доля в сонячнім намисті

Звела нас разом назавжди

А так – німий, то ж зжалься Боже

І кольорові подаруй слова

І те що в серці – поле схоже

Де квіти вийдуть з небуття. 080316

Додав: май (11.03.2016) | Автор: © віталій
 
Розміщено на сторінці: Вірші про кохання, Май

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2325 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz