На далеких берегах
На далеких берегах,
Де синів дощів туман,
Пролітала ти, як птах,
Відлітала, як обман.
У містах далеких снів,
Де в соборах грав орган,
Ти звучала, ніби спів,
І мовчала, як обман.
У степах, де збляк розмай,
І від сонця згірк бур’ян,
Ти з’являлась, як ручай,
І спливала, як обман.
У душі, де стільки літ
Ти була, як отаман,
Ти роджалася, як світ,
І вмирала, як обман.
У житті, де квітне мак,
А його вернуть в дурман,
Ти була, як долі знак,
Я ж бо сам був, як обман.
Додав: miknech (28.03.2016)
| Автор: © Михайло Нечитайло
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1400 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую Вам, п. Таміло, за теплий відгук. Як не дивно, але leskiv : Хороший вірш. Я рада, що ви зуміли вирішити проблему.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА