Моє серце - холодна весна.
Літо гріє теплом вже повітря,
але я ще холодна весна,
неприступна душа оповита...
Але чим? - Може я і смішна...
І розмов сторонюся в цім світі,
та розгойдую камінь вини,
і пишу, так здається, розмиті-
ці холодні слова із весни.
А ти літо моє тепле - тепле,
але ж я неприступна весна,
і маленькі бруньки в моїм серці,-
нерозквітли...Чому я така?
І з великим зусиллям, так хочу,
теплоту написати в віршах -
не виходить, - і знову тріпоче,
моє серце - холодна весна...
червень 2016 рік. І.Пшиченко.
Додав: Koshkina (01.06.2016)
| Автор: © Ірина Пшиченко
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя