в перлинах дощу
Погляд твій, недосяжний в благаннях
Хвилю пам’ять мою обійде
Губ шалених, солодкі бажання
Поцілунками наздожене
Нас світанок, на мить поділяє
А в житті так багато турбот
Я ночами тебе викрадаю
Коли зірки стають в хоровод
Знов блукаю між мрій, зустрічаю
Перший промінь в обіймах твоїх
Все життя тільки тебе кохаю
А ти знову ідеш за поріг
приспів
Непогода, в перлинах дощу
Ти з’явилась за повній луною
Більше тебе на мить не пущу
Щоб назавжди лишитись з тобою
Додав: Гараба (26.08.2016)
| Автор: © Гараба
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА