в перлинах дощу
Погляд твій, недосяжний в благаннях
Хвилю пам’ять мою обійде
Губ шалених, солодкі бажання
Поцілунками наздожене
Нас світанок, на мить поділяє
А в житті так багато турбот
Я ночами тебе викрадаю
Коли зірки стають в хоровод
Знов блукаю між мрій, зустрічаю
Перший промінь в обіймах твоїх
Все життя тільки тебе кохаю
А ти знову ідеш за поріг
приспів
Непогода, в перлинах дощу
Ти з’явилась за повній луною
Більше тебе на мить не пущу
Щоб назавжди лишитись з тобою
Додав: Гараба (26.08.2016)
| Автор: © Гараба
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА