Як Фенікс-птиця з попелища,
Відроджуюсь з руїн,
І вітер стрімко свище
Над древньою з країн.
Я був жерцем колись
І бачив велич цих пустель,
Коли спинявся кожен і моливсь
Красі оаз. О, Мускатель,
Чарівна пері!
Скільки разів проходив я повз твої двері,
Скільки разів я був близький настільки,
Щоб заглянути в твої очі?!
Мабуть, зірок на небі ж стільки,
О ці безсонні ночі!..
Жерче!
А в тебе грудях б’ється справжнє серце:
Ти теж цінуєш все земне —
Красу, що все одно мине!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
у Вас 
0
