* * * * * ** * * * * ** * * ** * * * * * * * * * * * * *
Я був уже закоханий до божевілля,
В коханні є своя жорстокість і свавілля:
Ти жив спокійно й грудьми дихав вільно,
Та раптом закохався — втрата розуму суцільна —
Не мислиш дня без неї,
Думками линеш: „О лебідко, о лілеє!” —
І окривавлений твій труп несуть служки із Колізею,
А меч колись твій стане експонатом для музею.
Кохання, у своїй сутності, дійсно жорстоке, але Ваш раптовий і непередбачуваний фінал, якось збиває з пантелику і тому, мабуть хтось із читачів поставив одиницю.
Цікаві у всіх визначеннях особливо перші 4 рядки .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
