СОНЦЕ ЩЕ НЕ ЗАЙШЛО!

 Мов сніжинки -роки,

Роздувають вітри,

Ген летять і назад не вертають,

Та не гасне вогонь,

Сніг торкається скронь,

Серце б'ється, безмежно кохає.

Він воркоче слова,

-Ти голубко моя,

Не журись, що до нас прийшла осінь,

Сонце ще не зайшло,

Подає нам тепло,

Давай руку, полинемо в просинь.-

Пригорнулась вона,

Знов щаслива була,

Нехай віють вітри, завивають,

Там де тепла рука,

Не буває зима,

Бо з кохання роки не зникають!