Тендітна…Трепетна...Остання… Мені у рідній стороні Гориш зорею на смерканні І звеселяєш ночі й дні. Неждана…Лагідна…Глибинна… Ти на моє прохання зваж: З тобою поруч безупинно Дозволь забуть про літ вантаж. Мрійлива…Ніжна…Загадкова… Змогла повірить тільки ти, Що зможу ласкою і словом Твою любов уберегти.
Прийменники прикрашають вірш, додають йому емоційності і сили, немов намисто, на дівочій шийці та грудях: "Тендітна...Трепетна...Остання... Неждана…Лагідна…Глибинна… Мрійлива…Ніжна…Загадкова…" Тільки одне не зрозуміло, чому остання? Думала оце тут, стільки варіантів тому "чому" напидумувала, але жоден неоправданий...
Чому пощастило одній людині,а про другу забули зовсім? Якщо вже кохати, то взаємно... Коли чуття переповнюють душу, завжди так здається - остання... Вчора ж було - ...КОХАННЯМ ДУША НЕ ЗІГРІТА ТИМ, ЩО ВИГАДАЛА ЗНОВ САМА.,- а вже сьогодні - остання... Мені від правди життя не сховатися, як і вам. Так є, було, буде. Спасибі вам, Дарина і Тамара, за добрі слова.
Для мене кожен вірш поета - відкриття ( якщо він гарний, звичайно) Не стану кривити душею, що є ті у Вашому доробку, які мене не зачепили. Визначити просто - не стала писати коментарі. А ось цей! тільки чого вартий перший рядок "Тендітна…Трепетна...Остання…"............ і так кожен рядок читається.......
Дякую ще раз за щирість. У кожного поета є вірші, які являються його обличчям, візитною карткою. Може так буде і з цим. Крім доньки, нікому не читав його. Звичайний вірш для неї, для мене - також.
Я по-білому заздрю Вам, що свої вірші Ви показуєте дочці))) Мої - сину рано, надто рано, батьки знають, що щось там пишу, але що, де його читати можна - то для них тема закрита! Хай для них я буду дитиною))) Так кращедля усіх)) Смішно, але навіть ті кілька віршів у альманах чи збірках, що було видано, вони не бачили))))
просто усі люди різні.... мої батьки( як і більшість тут на сайті) не шукають форм, рим, образів, подиху і серцебиття у кожному слові.... вони просто називають речі своїми іменами і не більше.... я ж вірю у надзвичайне і воно мене оточує постійно.... Може і у Вас так? не сердтесь на них, за те, шо світ відчувають надто реальним! Ніхто не знає, як краще!
У всякому разі, хотілося б і мені, але ДЕСЬ НА НЕБІ ДУШУ І ОЦІНЯТЬ, ТА В ЗЕМЛІ НЕ ХОЧЕТЬСЯ ЛЕЖАТЬ... Не тішить чомусь віра у таку перспективу. Що накує зозуленька - те й маємо.
судячи з того, чому вчить християнство - так..... але насправді я знаю, що мені чим далі, тим менше відомо про те, як що має бути і тим більше одних питань без відповідей
Якщо це лише втішить вас, то поруч безліч людей живуть тими ж проблемами. Ще не вирішено одне, не знаєш, що робити з іншим, а тут у черзі до тебе цілий гурт наближається невідкладних. Із року в рік, із дня у день запитань більше ніж відповідей. Не раз уже і сам думав про це. Все мріялося - з часом буде краще. Де там!
А скільки людині потрібно і чого? І це порівняння - бо було гірше... А коли навпаки - було добре, а стало не зовсім добре? Нелегко однією працею жилося у всі часи. Сьогодення - не виняток.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
