Пн, 16.06.2025, 01:13
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Прочитавши вірш чи прозовий твір, коментар...
Всего ответов: 350

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про кохання
 

Повернення

Вона не чекала, а він повернувся.
Сім років, шість місяців, десять годин.
І знову рукою руки він торкнувся,
І очі у очі, один на один.

Тоді помилилась, а він не пробачив.
Так, ревнощі – зла і неправильна річ.
І кращого виходу він не побачив,
А грюкнув дверима, і вийшов у ніч.

Два роки минули в страшній круговерті.
Що станеться, було йому все одно.
Спинився він лиш за півкроку від смерті, -
Погано лікує кохання вино.

П’ять років минуло, й вона розчинилась,
Розтанула, щезла, рукою зняло,
Вона йому навіть ночами не снилась,
Так, ніби ніколи її не було.

А потім жага до дзвінкої монети,
Кар’єра, жінки-одноденки пусті...
Та якось, гортаючи вранці газети,
Він фото побачив в куточку статті.

Хвилина, - і ось він уже у дорозі,
Втискає щосили педаль аж до дна.
Сидить у авто перед домом на розі,
Вдивляється в кожну: вона, не вона?

Вона повернулася пізно надвечір,
І довго шукала у сумці ключі,
А він обійняв її ззаду за плечі,
Підкравшись зненацька, як злодій вночі.

Він навіть не дав їй сказати ні слова.
В минуле пірнувши, як в воду з моста,
Він знов цілував її, знову і знову
В здивовані очі, в волосся, в уста...

Вся ніч, як секунда, як мить пролетіла,
Все було й інакше, і так, як колись.
В єдиний клубок дві душі і два тіла
В палкому пориві назавжди сплелись.

Він потім заснув, а вона ще не спала,
Дивилася просто, як падає сніг.
Здавалось, що небо на землю упало
Килимом іскристим коханню до ніг.

Додав: sergeycsd (07.11.2016) | Автор: © Сергій Пікарось
 
Розміщено на сторінці: Вірші про кохання, Пікарось Сергій

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1660 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
avatar
0
1 Asedo1949 • 10:53, 08.11.2016 [Лінк на твір]
Та тут ціла історія кохання. Дуже сподобалось! Браво!))))
avatar
2 sergeycsd • 16:40, 08.11.2016 [Лінк на твір]
Дякую ще раз!
avatar
0
3 leskiv • 22:01, 08.11.2016 [Лінк на твір]
respect s-7
avatar
5 sergeycsd • 13:07, 09.11.2016 [Лінк на твір]
s-7
avatar
0
4 Лілія • 07:50, 09.11.2016 [Лінк на твір]
Щаслива історія. Чудовий вірш
avatar
6 sergeycsd • 13:08, 09.11.2016 [Лінк на твір]
Дякую, Ліліє. Чекаю на відкриття моєї сторінки. Там буде ще багато цікавого.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz