Пт, 22.11.2024, 21:23
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Де Ви працюєте?
Всего ответов: 637

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про кохання
 

95


Не займай мене, білий світе, і не клич до своїх глибин.

Я шкодую це наше літо, як дитина своїх родин.

Я шкодую за нашим квітом, за забутим далеко морем.

Не займай мене, білий світе, заразишся і сам горем...



Гори кличем кричать правду, що буває вернеться скоро.

Знову карти, все ті ж карти, провокують одну долю

" Не твори собі сил дивних, не іди за кумиром бувшим.

Тільки той, хто втрачав часто, не зуміє вже буть мужнім!



А в коханні немає слабих, збайдужілих нема також,

як зламаєш себе, може, то тоді і приходь, мабуть..."

І не йметься для них віри, що вона так любила часто,

що згоріли її мрії, ще до сьомого їх причастя.



Не хрести себе цим клином, що малює у небі зорі.

Вже взивають тебе глибини, на останню чудну прощу.

Битим шляхом на босі ноги, білий сніг мов колючий саван

" Не твори цю фальшиву гордість, не гори не своїм жаром.

Не приймай собі доль різних, не зрікайся лише мрії.

Тільки той хто всяк час вірив - все зуміє..."



Не займай мене, білий світе, надто близько стоїть щастя.

Я шкодую це наше літо, як пропаща...

Я не заздрю твоїй славі, та очам твоїм знов вірю.

Не займай мене, білий світе, я згоріла...

Додав: irenstera (15.01.2017) | Автор: © Ірина Панасюк
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Вірші про кохання, Щастя - ...

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2530 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
avatar
0
1 Оксанка • 17:06, 15.01.2017 [Лінк на твір]
Я не розумію відсутності коментарів і чорноти сердечок, бо особисто я вражена цим віршем. Така юність болить такими переживаннями.  І вилити це все так майстерно...бракує слів. Іро я бажаю Вашій юності радості і щирості світу, а як поету- горіти довго, хоча це і боляче.
avatar
0
2 Asedo1949 • 17:41, 15.01.2017 [Лінк на твір]
То чому ж Ви не запалите тих сердець, адже маєте на це право, бо Ви в групі "друзі". Тема вірша і правда багата і чимось зачіпає, та, на жаль, як Ви виразились, "майстерності" тут дуже бракує і це вже не перший вірш, щоб надіятись на зміни. Автор уперто не хоче змінюватись, хоч підказки прозвучали і не раз, адже вірш - це не тільки емоції записані на папір у стовпчик, але й техніка написання( розмір, рима, ритм), правильні наголоси і звичайно граматика.
avatar
0
3 irenstera • 19:37, 15.01.2017 [Лінк на твір]
Сказати по правді, то я ще лише шукаю щось своє. Ті слова, рими, розмір, які зуміли б виразити все так, як воно складається десь в мені. 
Я не хочу вас розчаровувати, звісно нікого не хочу, але це...неодмінно стається.
Можливо проблема в тому, що я надто повільно вчуся, але змінюватися хотіла б. Хотіти мало. Знаю. Але ще знаю, що для всього потрібен час, для досвіду, для розуміння того світу, який бажаю зображувати, для розуміння того, що хотіла б донести. І знаю, що те, що ви часом можете бачити в моїх роботах непростительно по відношенню до самої поезії. Знаю і знову роблю ті ж самі помилки. 
Я лише вчуся але як для учня це теж не виправдання. 

Автор уперто нерозуміє самого себе. Можливо, одного прекрасного дня, коли це таки станеться, той самий автор прийде до чогось, що згодом можна буде схвалити, а часом не схвалює сам себе.
avatar
0
4 Оксанка • 21:48, 15.01.2017 [Лінк на твір]
Як би там не було,не полишайте...працюйте над собою, навчайтеся.Так трапляється, що уява може сягати на далеко у перід справжнього віку автора
і тому, останній ,не може згрупувати ці думки правильно витримавши усі вимоги  до написання віршів. Але то ж не страшно...мабуть поки що ви біжете поруч із тим конем, який є втіленням вашого бачення поезії, але я вірю, що ви його приборкаєте. Успіхів Вам. Я запалила ці сердечка хоча думала, що не маю на це право  тому і не робила цього до багатьох віршів, які не лишили мене байдужою. Пані Катерині Чумак окреме спасибі.
avatar
0
5 irenstera • 08:58, 16.01.2017 [Лінк на твір]
Дякую Вам)
avatar
0
6 leskiv • 11:08, 16.01.2017 [Лінк на твір]
respect


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz