Летіли білі лебеді,
Торкалися крильми,
Іскрою, в ніжнім трепеті,
Сплелися їх думки.
Їм тепло так зробилося,
Від приязні в серцях,
І клекотом котилося-
Ми друзі в манівцях...
Ось так і ми зустрілися
В далекій чужині,
Обнялись, полюбилися
Навік, в сім'ї одній !
|