Той час настав І місяць зорям Знову заспівав Солодкі колискові І він незнав Що ти почуєш Співи ті І він тебе ще не кохав Не мріяв бути поруч Із тобою Проте одного вечора Далеко десь у полі Він всеж таки Зійшов із неба Та запропонував Тобі і руку й серце Ти зним з'єдналася Одним коханням Нехай так буде Не ти ж є перша Не ти остання Мене ж обрало небо Без вагання І я кричав кричав нетреба Я ще знайду кохання Проте тепер Змінився місяць Змінилось небо Тепер же раз на ніч Пускаю сотні сліз Які об'днують коханих Які загоюють душевні рани
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.