Пн, 16.06.2025, 04:16
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 552

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про кохання
 

Сон

Відболіло, минуло, забулось, пройшло…

І здавалось, що ніби уже відпустило.

Як так сталось, що довго тебе не було,

А минулої ночі раптово наснилась?

 

Геть іди, не карай, пощади, відпусти!

Ну скажи мені, нащо ці муки пекельні?

Бо з тобою у нас паралельні світи,

І дороги з тобою у нас паралельні.

 

Я забув вже давно, не тримаю я зла,

Адекватний давно, взяв себе ніби в руки,

Та чому, відколи ти від мене пішла,

Щось у лівому боці щемить від розпуки?

 

Ще пройде, може, раптом з десяток так літ,

І в маршрутці,  кав’ярні, чи в Стрийському парку

Ти побачиш мене, тихо скажеш: «Привіт!»

І щось знов обпече, як розпечена шкварка.

 

Заболить, зашкварчить, запече не на жарт,

І ударить у груди, як блискавка з неба.

Ти мій хрест, ти мій біль, мій ходячий інфаркт,

Ох, як довго, як довго чекав я на тебе!


Додав: sergeycsd (18.03.2017) | Автор: © Сергій Пікарось
 
Розміщено на сторінці: Вірші про кохання

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1331 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 11
avatar
0
1 Оксанка • 11:34, 18.03.2017 [Лінк на твір]
Пристрасть аж шкварчить. І точно вже не "папироска" Мені ще сбодобалась ритміка твору...так ніби постріли. up
avatar
0
2 sergeycsd • 12:10, 18.03.2017 [Лінк на твір]
Дякую, Оксанко! Не папіроска, а пікароська! tongue
avatar
0
3 poshipelov • 15:05, 18.03.2017 [Лінк на твір]
Паралельні дороги, паралельні світи,
Та пече, як розплавлена шкварка,
Певно був винний,.. відпусти і прости,
Бо й понині від споминів жарко...
І болить,і шкварчить.... і який же тут жарт,
Як минулоі ночі приснилась
Чи то мрія, чи хрест, чи ходячий інфаркт,
А чи може якась незбагненна ти сила!..
avatar
0
4 sergeycsd • 15:19, 18.03.2017 [Лінк на твір]
Дякую! Трохи не моє, але годиться.
avatar
0
5 Asedo1949 • 15:30, 18.03.2017 [Лінк на твір]
Чудова лірика! Рада бачити! 55555
avatar
0
6 sergeycsd • 16:48, 18.03.2017 [Лінк на твір]
Дякую Вам, Катерино! :)
avatar
0
8 sergeycsd • 20:51, 18.03.2017 [Лінк на твір]
Текст? Зрештою, нехай буде текст. Дякую!
avatar
0
7 nasvictor • 20:34, 18.03.2017 [Лінк на твір]
Хороший текст!
avatar
0
9 nasvictor • 10:01, 19.03.2017 [Лінк на твір]
Не ображайтесь, Сергію. Побачив ваш комент, то зрозумів, що цей термін трохи не відповідає загальноужитим "вірш", "твір". Щось я не думаючи ляпнув, бо це слівце зараз досить часто вживають, особливо "просунута" молодь, львівяни, кияни і т.п. Мене теж воно трохи дратує, але, зважаючи на модерну тенденцію, трохи уже звик. Вірш дійсно хороший! Всіх благ!
avatar
0
10 sergeycsd • 16:55, 31.03.2017 [Лінк на твір]
Все ОК, Вікторе!
avatar
0
11 kraynyuk46 • 19:43, 17.05.2017 [Лінк на твір]
Чудова лірика! Дуже гарно! hands  
Ось тільки цей рядок треба, на мій погляд, підправити. У вірші скрізь наголошений третій склад. То ж виходить, що в цьому рядку "Ще пройде', може, раптом з десяток так літ" наголос падає на другий склад у слові "пройде". А це невірно, тому що наголос повинен падати на перший склад. А якщо так: " Може про'йде ще, раптом, з десяток так літ".
Бажаю успіхів і наснаги! 
З повагою!  :respect:
 


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz