Вітаю Вас Гість | RSS

До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Пн, 04.11.2024, 20:20

Меню сайту

НОВИНИ

ПОЕЗІЯ та ПРОЗА

	- Вірші про солдат АТО і ООС
	- Музична скринька

ФОРУМ

ФОТОАЛЬБОМ

ВІДЕОАЛЬБОМ

АКТИВНІСТЬ

ВІКТОРИНИ/ТЕСТИ

Про сайт і правила сайту

Благодійна допомога на розвиток сайту

- моб. версія

Анумо знову віршувать! 05-07

На сайті всього: 104

Гостей: 104

Користувачів: 0

Пошук на "Анумо...!"

Категорії каталогу

Проза [1047]

Прозові твори друкуються тільки тут

Відеовірші [134]

Аудіовірші [49]

Українцям [2698]

Вірш-пісня [545]

Вірші про Україну [1482]

Вірші про рідний край [808]

село

Вірші про мову [269]

Збірки поезії, поеми [112]

Абетка [23]

Акровірш [32]

акровірші на форумі

Байка [108]

Загадки [15]

Верлібр [144]

верлібри на форумі

Елегія [51]

елегії на форумі

Історичні вірші [290]

вірші про голодомор, вірші про історію народу

Вірш-усмішка [999]

гумор

Вірші про сім'ю [402]

сім'я у віршах, вірші про батьків

Вірші про рідню [152]

вірші про брата, вірші про сестру

Вірші про жінок [663]

вірші про маму, вірші про дружину

Вірші про чоловіків [111]

вірші про батька, чоловік

Вірші про військових, армію [211]

вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо

Вірші про Перемогу, війну [415]

Перемога, війна

Вірші про кохання [3382]

Вірші про друзів [715]

Вірш-казка [132]

Казка (проза) [29]

Проза для та про дітей [19]

Вірші для дітей [334]

Вірші про дитинство [323]

Вірші про навчання [59]

випускний вечір вірші

Вірші про професію [83]

Вірші про eмiгрантів [147]

Вірші в перекладі [708]

Вірші про свята [203]

Вірші про спорт [18]

спортивні вірші

Вірші про природу [1224]

вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ

Вірш-тост, вірш-привітання [121]

Для мене поезія - це [191]

Поети [275]

Поетична майстерня [51]

Оповідання, про поетів, творчість [24]

Релігія [314]

Щастя - ... [600]

Жінка - ... [263]

Життя... [4484]

Філософам [1308]

Громадянину [907]

Метафізика [157]

Опитування для Вас:

ШЛЯХ до ТВОРУ:


Вірші/статті
	Твори за тематикою	Вірші про кохання

КОХАТИ ДВОХ

Сльоза з щоки швидко скотилась

І залишила мокрий слід,

Щось закололо сильно в скронях,

Хтось прошептав: "Люблю навік."

Мов вітер, швидко оглянулась,

Та ні, в кімнаті ти сама

І знов сльоза з щоки скотилась,

І знов шепоче тишина.

Ти добре знаєш, так не можна

У тебе є своя сім"я,

Та тільки довга нічка кожна

І вниз біжить гірка сльоза.

Уже не знаєш що робити,

Кохаєш двох. І як з цим жити ?

Страх поселився у душі

І чути голос в тишині.

Кохати двох ! Так не буває.

Ти це не гірше других знаєш.

Та серце в грудях завмира.

Кохаєш двох. Нажаль бува.

Розміщено на сторінці: Вірші про кохання, Вірші про eмiгрантів, Опацький Михайло

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 3445 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 28	1 2 »
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 shetamara • 19:17, 31.05.2009 [Лінк на твір] Читала-перечитувала цей вірш, неначе й розумію героїню, бо страждання від кохання пережили усі, це нормально. Але кохати двох... Не розумію. Так буває? 0Спам 2 Did • 20:21, 31.05.2009 [Лінк на твір] Жити можна із однією, а кохати двох одночасно?.. Не повірю! Хіба що... Проте, це вже любов, щось інше... 0Спам 3 COCODE • 12:58, 02.06.2009 [Лінк на твір] Так буває. На щастя рідко. Але буває. Таке вже воно дивне....КОХАННЯ. 0Спам 4 Sofi • 17:24, 02.06.2009 [Лінк на твір] Ніхто не знає, яке кохання спіткає, яке даруватиме радість, яке серце розіб"є........ Михайло, слідкую за твоїми віршами, аналізую..... Читай у приваті)))) 0Спам 5 COCODE • 22:18, 03.06.2009 [Лінк на твір] Дякую Софія. Чесно кажучи не чекав такого коментаря. Думав, що мене з землею зрівняють. Навіть переживав чомусь сильно. Щиро дякую. 0Спам 6 Mira • 13:55, 07.06.2009 [Лінк на твір] Справді, кохати важко. і можливо це дивно звучить від мене, але коли його очі дивляться на тебе лише з ніжністю, а тобі лише б побути з ним хоч хвильку, і байдуже, чи є в нього сімя, чи є в тебе сімя. перед ним ти гола зі своїми почуттями, а між сімєю і тобою біленька хусточка - довіра. ти ж не можеш покинути сімю: вони - все твоє життя. а він - чоловік зі своєю сімєю - твоє серце. Важко, коли він тебе не кохає. дуже. важко його бачити, говорити з ним, але і важко без нього. якщо це справжнє кохання, то переживати нема чого. сльози із Ваших рядків на щоках у героїні це, можна сказати, правильно. вони інколи допомагають. а голос в тишині - голос совісті - все ж таки є своя сімя. вірш дуже сподобався. 0Спам 7 COCODE • 14:21, 07.06.2009 [Лінк на твір] Не можу повірити що такий коментар написала молода дівчина. Таке враження що ти сама вже це пережила Дякую Міро. Не чекав. 0Спам 8 Mira • 17:00, 07.06.2009 [Лінк на твір] А й не треба було чекати. Таке переживати не дуже легко. і я сама цього не чекала і не хотіла, але таке воно КОХАННЯ. 1Спам 9 Did • 19:22, 07.06.2009 [Лінк на твір] Майбутньому чоловіку молодої людини також байдуже? буде стояти під вінццем і усвідомлювати, що наречена закохана в іншого? Провокація... Не забувай, закохуючись в другу, про людину, яка вірна тобі незважаючи на всі твої тимчасові захоплення, не забувай про довірливий погляд рідної дитини в твій бік... 0Спам 10 shetamara • 20:27, 07.06.2009 [Лінк на твір] Вікторе, Ви так завжди думали? Ваша відповідь мого ставлення до Вас не змінить! Поважаю!!! 1Спам 11 Did • 21:02, 07.06.2009 [Лінк на твір] ЗАВЖДИ-И-И-И... 1Спам 12 COCODE • 22:53, 07.06.2009 [Лінк на твір] Скільки людей, стільки й думок. Згідний з Віктором майже у всьому. Єдине, на що зверну увагу......кохання не приходить по плану, воно вривається в життя без стуку в двері, без запрошення. Воно приходить і все. А стримати почуття, коли гориш в його вогні дуже важко. І якщо вже так сталося що люди одружені, то не забувайте про погляд дитини, про почуття дружини (чоловіка ). 0Спам 13 Did • 00:41, 08.06.2009 [Лінк на твір] Кохайся, але не забувай, що ти вже ЗАКОХАНИЙ. Поясни сам собі - навіщо та з ким ти живеш сьогодні? Взавтра буде так само... Далі - більше... Зрозумів про що і навіщо говорю, Михайле?.. Спочатку - сім'я! Не забувай, що десь на небі не сплять, спостерігають за кожним нашим кроком. 1Спам 14 COCODE • 01:18, 08.06.2009 [Лінк на твір] Хотів написати" Віктор.....ти про що ". Я все зрозумів. От тільки одне маленьке ........не я герой цього вірша. Героїня чудова, красива жінка. Яка вже сама занапастила себе з цим коханням. Вона справді хороша людина, тільки розібратися в своїх почуттях не може. А я лише виклав її біль і переживання на папері. Наскільки зміг звичайно.( нехочеться бути таким героєм, але не зарікаюся ) 0Спам 15 Mira • 09:51, 14.06.2009 [Лінк на твір] "Люблю навік." А якщо це не захоплення, а справді навік. Що тоді робити? 0Спам 16 COCODE • 16:52, 14.06.2009 [Лінк на твір] А цього я не знаю. Навіть уявити не можу, як людина повинна поступити. 0Спам 17 svetakedyk • 21:55, 14.06.2009 [Лінк на твір] Кохай віддано одну людину цілий вік, а в тій одній уміщуй цілий світ... З повагою, Світлана 0Спам 18 COCODE • 21:14, 15.06.2009 [Лінк на твір] Цілком і повністю згоден з Світланою. 0Спам 19 Katya • 08:45, 18.06.2009 [Лінк на твір] Хіба нам судити? Я думаю, дівчина розбереться в своїх почуттях. Хоча і в гаремах є кохані жінки...Тільки дуже вже багато сліз, мокруватий вірш... 0Спам 20 COCODE • 20:50, 18.06.2009 [Лінк на твір] Ми не судимо зрештою.В кожного своє життя. Таке може спіткати кожного.Я теж вірю що вона розбереться. І хочу вірити що ніхто нічого не взнає. Мабуть сліз і справді багато у вірші, але у житті їх було ще більше. Я зробив все що міг, щоб він був сухішим Дякую Катя. 0Спам 21 TamaraHanenko • 20:50, 26.06.2009 [Лінк на твір] Нічого дивного, як на мене, що любити водночас можна двох (чи більше) людей. 0Спам 22 antologic • 10:33, 29.08.2009 [Лінк на твір] Дійсно, так буває...Але потрібно зробити вибір:)))Він важкий, але все ж таки потрібний... 0Спам 23 COCODE • 11:35, 29.08.2009 [Лінк на твір] Так і я про це. Дякую. 0Спам 24 natalya-gurkina • 12:37, 29.08.2009 [Лінк на твір] Буває. І є безліч прикладів як у інеті, так і в житті. Героїні побажаю небоятися кохання, радіти цьому подарунку, залишатися собою і вийти, із цього життєвого уроку, ще сильнішою! Навчите мене лаконічно писати те, про що можна говорити багато))))) 5! ))))) 0Спам 25 COCODE • 23:38, 29.08.2009 [Лінк на твір] Дякую Наталя. Навчу, коли сам навчуся 0Спам 26 stokrotka • 00:41, 30.11.2009 [Лінк на твір] трохи графомансько;) але так буває справді, як то не сумно. 0Спам 27 perexid • 18:52, 30.11.2009 [Лінк на твір] ta chomu obmezhuvatys' do dvox, shcho za minimalizm, a dvajciat' dvox to ne laska ? ot pohovorit' z peresichnym mormonom vin u cile stadko zakoxanyj, ot tut je jak rozdilaty ljubov, tut i cilu biurokraciju treba trymaty i kartoteku pevvni takozh, ne kazhuchy vzhe pro inshi spravy :-)
1-20 21-21

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі