Ось він першотравневий день...
Вітерець повний пахощів дме.
Білий квіт у вишневих садах,
Пан-бузок у брунатних бруньках.
Кілька днів і розквітне бузок,
Мов салют із рожевих зірок.
Ані хмарки!.. Прозорі дні,
Завмер яструб в височині.
Водосховища срібний блиск,
І грайливої хвильки спліск.
Ой, як добре пливсти у човні,
Все навколо до серця мені.
***
А як вечору прийде строк,
Зазирну до Оксанки в садок.
До грудей її прогорну,
З ніжніх вуст поцілунок зірву.
А вона пригорнеться теж,
Ось і буде кохання без меж.
Як раюємо ми удвох,
Без тужливих зимових думок.
Погляд ніжний ловлю з-під вій,
Скільки радощів в нім, скільки мрій!
Шурхіт листя, мов шепіт, луна,
Ніч коротка травнева мина.
Не злічити ночей весняних,
Шал кохання... він саме з них
1.05.2017
| 
у Вас 
1
