Не люблю...

Не треба! Не плач, відпусти мене так
Спокійно, без сліз, авантюр і істерик.
Я ввечері куплю квиток на літак,
Загублюся серед європ чи америк.

Не гірший, не кращий, такий, як і ти.
Не з духа святого, із плоті і крові.
Ми просто, напевне, спалили мости,
Для чого разом, як немає любові?

Е, ні! Зачекай, розібратися дай!
Скоріше, я з'їхав з котушок, шалений.
Я зайвого, видно, хильнув через край,
І бродить розбурхана юшка у венах.

Я виграв у карти, блек-джек, чи лото,
Чи в шахи? Пішак, що здобув королеву.
Бо хто я без тебе? А просто ніхто!
В Едемськім саду, як Адам я без Єви.

Затемнення сонця на хвилю, на мить,
А потім прозріння помалу, потрохи.
І гупає серце й у грудях щемить.
Я тут, я з тобою, від тебе ні кроку!