Якби ти знав, яке велике щастя з тобою жити на одній землі. Дивитись в одне небо одночасно, плисти по ньому, ніби кораблі, шукати між зірок яскраві мрії і танцювати з вітром під дощем… З тобою бути іншою не вмію, лиш хочу бути поруч ще і ще…. З тобою бути іншою не можу… Як можу бути іншою? Ну як? Коли в мені – уже в клітинці кожній життям пульсує усмішка твоя.
Коли людина говорить щиро - народжуються гарні поетичні рядки. Прості. зрозумілі, зворушливі... Бо ''...бути іншою не вмію...'', і не потрібно! - попрошу я. Дякую.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Їжаки сумують за тим за чим і люди! За гармонією і людською теплотою душі! Яка береже і окутує добром! Дуже класний вірш. Прикро, що руйнуємо те, що дає життя.
kraynyuk46:Дякую, п. Таміло, за коментар. Це не тільки сумно, а й дуже боляче. І найстрашніше, що такими зрадниками виявилися люди, яких ми добре знаємо,
у Вас 
1
Гарно! Оце дід мало не втрапив у халепу! :s-