1. у час, коли ця путінська війна, серед руїн сиджу сумний на лаві. у спогадах блукаю наче в снах... - ...запрошую Вас, пані, я на каву... - і на чолі вінок Богів із лавру. схилив чоло у долю непросту. заплющив очі. п"ю неспішно каву... - явились Ви самітна у саду.
2. не літній сад, вже серпню день останній - там буде осінь мерзла і сумна. і, певно, Вас я більше не згадаю у час, коли ця блазенська війна. загорне Вас осінній листопад і поведе, утопить Вас в тумані. у розпачу хитнеться вітром сад, обіймуть віти спогад мій оманний.
3. де за столом сумний сиджу на лаві серед руїн у обріях вікна у час, коли кривава ця війна і московит здобув дурної слави - убивці, терориста, брехуна, загарбника земель, ізгоя, хама...
...в розбомбленому дворі, вся розламна, скрипить в завісах брама в болях дня.
щиро дякую Вам, що звернули увагу на віршик а щодо роздумів...не знаю...одного разу проходив повз такої руїнної хати і чомусь подумалось про хазяїв цієї колись можливо охайної й чепурної хатинки...сумне, жахливе враження... іще раз - дякую!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
а щодо роздумів...не знаю...одного разу проходив повз такої руїнної хати і чомусь подумалось про хазяїв цієї колись можливо охайної й чепурної хатинки...сумне, жахливе враження... 
іще раз - дякую!