Пожовкле листя, самотні вулиці і ми на них одні, Забуті всіми, одинокі і щасливі, І в парках потопати у обіймах, ховаючи кохання у пітьмі. Здається, що то було так давно... Тримаючи за руку йти вперед, не оглядаючись в старі забуті шафи, У кожного свої скелети там, ховаємо щосили, от невдахи. Потім дороги, відстань і міста... І було відчуття, що це здолаєм, Вокзали, сльози і слова, слова, що сповнені печалі. Розмови безкінечні, що заповнювали пустош, Слова кохання і обіцянки назавжди, і було відчуття, що то є "справжнє"! Ми йшли в одному напрямку до цілі, поки той компас інші нам не збили.. А далі сварки і не розуміння, і ціль та зникла і кудись поділась. А час летів, йому то все одно, що робимо й куди з тобою йдемо. І став він ворогом марнуючи життя, кудись поділася вся наша теплота. Твій потяг проводжала я в останнє, і з ним тоді поїхала душа.
Вітаю Вас на нашому сайті! Дуже приємно коли приходять нові люди, як кажуть, вливається нова кров, нові теми, думки тощо... Якщо Ви відважилися і виставили свій вірш, то напевно хочете знати думку інших. Відразу скажу Вам, що цей Ваш твір віршем не вважаю, хоч тема дуже цікава і за купою тих слів відчувається Ваша поетична, вразлива душа. Розумію Ваші заперечення, що тепер так модно, мовляв вільний стиль, нове віяння... Можливо, але які б не були віяння, вони всі проходящі, а поезія - вічна. Візьміть, наприклад, Шевченка. "На панщині пшеницю жала, Втомилася; не спочивать Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать. " Чи Пушкіна - російського видатного поета. "В синім небі сяють зорі, Плещуть хвилі в синім морі, В небі темні хмари йдуть, В морі бочку хвилі б'ють. " Як легко читаються ці вірші, які прості і водночас складні слова, вирази, рими, а все тому, що вони написані за всіма правилами поезії. Не смійтеся, саме за правилами, бо поезія має свої правила і закони, і якщо слідувати їм, то Ваші вірші теж будуть такими ж рівними, гарними і впорядкованими. Наснаги!
Я вважаю що це вірш , можливо поезія . Ясно що не класична , і думаю треба шукати і писати , бо в кожного свій стиль і погляд на життя ... на поезію ... на будування фрази , бо в кожного різне відчуття і різні вчителі , шукайте і пишіть - бо відповідь завжди в душі !
Я також вважаю що треба шукати власний стиль , хоча деколи важко добитися розуміння , а деколи навіть правильно збагнути думку не кожному вдається , треба шукати себе постійно .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Дякую, п. Таміло, за коментар. Це не тільки сумно, а й дуже боляче. І найстрашніше, що такими зрадниками виявилися люди, яких ми добре знаємо,
у Вас 
0
Гарно! Оце дід мало не втрапив у халепу! :s-